Київ. Прибуткові будинки Родзянко

Київ. Прибуткові будинки Родзянка. Домівка Київської академічної майстерні театрального мистецтва «Сузір’я» знаходиться на старовинній вулиці – Ярославів Вал, що бере свій історичний початок з 11 сторіччя. Вона названа на честь Ярослава Мудрого. В старі часи ця вулиця була межею «міста Ярослава». У 40-50-х роках 19 сторіччя, після знесення залишків захисного валу, на його місці було прокладено вулицю Підвальну (тобто «під валом»), яка у 1869 році отримала назву – Ярославів Вал. Проте у різні часи існували ще назви Велика Підвальна, Полупанова, Ворошилова, але остаточна нинішня назва вулиці закріпилася у 1977 році.

Першим, хто почав будувати на цій вулиці, був Леонід Петрович Родзянко. У 1908 році один з провідних майстрів київського модерну, архітектор німецького походження Мартін Клуг, здійснив замовлені йому роботи по зведенню прибуткового будинку №14. Над дверима цього дому знаходиться медальйон з ініціалами господаря «Л. П. Р.». Разом з двома будинками обабіч цей дім складає «Садибу дохідних будинків Л. П. Родзянка», яка є пам’яткою архітектури нашого міста.

Сам рід Родзянків пішов від Василя Івановича Родзянка (1652-1734) обозного Миргородського полку. Підіймаючись парадними сходами будинку, можна звернути увагу на герб сім’ї Родзянок, виконаний у техніці вітража на великому вікні. Мотиви стильного оздоблення фасаду будинку мають пишне продовження в його інтер’єрах. Одразу ж за парадними дверима постають урочисті мармурові сходи, декоровані ліпленням, круглою скульптурою, дзеркалами та позолотою.

Л. П. Родзянко пройшов усі сходинки військової кар’єри від драгуна Українського полку до полковника. Вийшовши у відставку, він зайнявся розведенням коней. Перший хол приміщення оформлений відповідно до пристрасті хазяїна: на стінах та стелі розміщені полотна із зображенням різновидів верхової їзди, а над каміном – барельєф самого Леоніда Петровича верхи на своїй улюблениці – «Ракеті», котра отримала Гран-прі на Лондонських перегонах.

Другий хол слугував дамською вітальнею. Тут панувала дружина Леоніда Петровича – Олександра Федорівна Родзянко-Бейльштейн. Її портрет зображено над каміном у цьому холі. Його особлива атмосфера сприяла світському спілкуванню. А віршовані рядки наче лунали з вуст самих янголів, що причаївшись, споглядали зі стелі на шанованих гостей. Господиня була душею мистецького салону, в якому збиралися музиканти, письменники, актори; лунала музика, читались вірші, влаштовувались домашні вистави, у яких брали участь члени родини Родзянків та їхні гості.

Під час реставрації будівлі з’ясувалося, що під дерев’яними панелями в першому холі стіни були виклеєні театральними афішами 1908 року. Навряд чи це є випадковістю, а скоріше ще одним доказом приналежності нашого будинку до культурного життя поч. 19 ст. Одну з афіш, яку вдалося повністю відклеїти, ви можете побачити у холі господині.

У 1914 році Леонід Петрович Родзянко продав будинки. Довгий час в цьому приміщенні знаходилась репетиційна база Національної заслуженої академічної капели «Думка». З 1988 року у будинку №14б працює перший камерний ангажемент ний театр – Київська академічна майстерня театрального мистецтва «Сузір’я».