Олеському замку (перша згадка -1327 року) випала важлива роль – творити історію краю. Вже в 16 ст. замок набув форм палацу в стилі італійського Відродження, яким і донині пишаємся, хоча у 14 ст. його будували як фортецю. Розташований на п’ятдесятиметровому пагорбі, він, проте, посідає значно вищі висоти в культурному житті галичан. Тривалий час тут була резиденція українських магнатів, довкола яких об’єднувався люд для визвольної боротьби і звитяг.
В’їзна трьохярусна вежа й оборонна стіна з галереєю з’єднані з на півовальною будівлею, у якій внутрішнє подвір’я створює відчуття майже абсолютного затишку і безпеки. Лише 42-метрова глибина колодязя може внести деяке сум’яття… Замок неодноразово зазнавав руйнувань не лише від ворогів, а й від землетрусу 1838 року, а в середині 20 ст. ще й блискавка долучилася до знищення твердині. Втім, йому в усі часи приділяли більше уваги, ніж подібним спорудам, і тому ця національна гордість ( тут провів своє дитинство Б.Хмельницький) нині має пристойний вигляд.
Саме в цьому замку Софія-Теофіла, донька руського воєводи Івана Даниловича, власника замку,1629 року народила майбутнього короля Польщі Яна III Собеського.
Граційні скульптури француза Б.Ж.Леблана (18 ст.) надали замковому парку неповторної аури і завдяки їм фортечна цитадель набула палацового шарму. Оскільки Олеський замок сьогодні є «заміською резиденцією» Львівської галереї мистецтв, тому є нагода помилуватися численними мистецькими шедеврами, зокрема полотном Мартино Альтомонте «Битва під Віднем» (17 ст.), грандіозні розміри якого не можуть вмістити навіть замкові зали, відчути на собі прискіпливий погляд Івана Даниловича з його «Портрету», що виконав Федір Сенькович (17 ст.). Експресивні рухи і міміка скульптур знаменитого Пінзеля «Жертвоприношення Авраама» (18 ст.) теж ніколи не залишаються без уваги, передаючи сплеск людської енергії навіть крізь століття. Прикро, що більшість скарбів мистецтва перебуває у недоступному для відвідувачів запаснику галереї мистецтв, роль якого відіграє монастир капуцинів із храмом св. Йосифа (1739), розташованого навпроти замку.