Оборонный замок тут побудований у 1639 р. тодішніми власниками Концькими у формі прямокутника з 4-ма баштами по кутах, з арсеналом та в‘їздною брамою. Не дивлячись на досконало вибране місце (замок розташовано на високім пагорбі, над рікою) фортецю неодноразово брали татари і турки. Відомо, що в липні 1648 р. козацькі війська вигнали з замку польський гарнізон.
У 1672 р. турецький султан Магомет ІV, повертаючись з Бучачу після підписання договору з Польщею, захопив замок і перебував тут певний час зі своїм військом. 1675 року Ян ІІ Собеський наказав обложити твердиню. Під час облоги оборонні споруди зазнали значних пошкоджень. В тому ж році в зруйнованій фортеці засів польський зрадник Кричинський з загоном липків (татар). Пізніше, в 1687 р., вже татарські загони взяли в облогу поляків.
Кривчанський замок був важливим стратегічним пунктом у воєнних діях Польщі проти Туреччини.
У 18 ст., коли життя стало спокійнішим, відпала загроза нападу татар і турків, замок відреставрували. До середини ХІХ ст. він служив за житло і був власністю Гойовських (за іншими даними Голейовських). Масової руйнації фортеця зазнала у ІІ пол. ХІХ ст., коли вона перейшла у руки Л. Зейдмана. Камінь з північної, західної, східної стін і з 2-ох веж розібрали для будівництва винокурні і житлових будинків. У 1892 р. польський дослідник А. Чаловський ще бачив фундаменти від розібраних стін і веж.
Друга спроба реставрації замку була зроблена у 20-х рр. ХХ ст. Подільським туристично-краєзнавчим товариством. На той час відновили одну башту, в якій обладнали кілька приміщень на зимовий і літній періоди для туристів. З фундаментів зруйнованих стін і веж місцеві жителі повибирали весь камінь на господарські потреби. Не дарма росіяни кажуть, що на халяву і оцет солодкий.
У 1939 р. від замку ще зберігались 2 вежі і мур між ними, а також в‘їздна брама з напівзруйнованою надбрамною вежею. В 1946 р. для будівництва дороги розібрали як в‘їздну браму, так і залишки мурів.
Третя спроба реставрації була зроблена відносно недавно, в 1990 р. Тоді місцевий колгосп доклав багато зусиль і коштів, щоб врятувати історичну пам‘ятку (більше було б в Україні таких господарів - і жили б краще, і замки збереглися. I прибуток в Кривче від туристів чималий – і це видно: гарна велика нова школа, чисто, вулиці освітлені). Отож, в 1990, перед початком реставраційних робіт група київських археологів провела архітектурно-археологічні обстеження. Розчистили майже повністю засипаний землею і сміттям перший ярус обох веж, знайшли залишки оборонного муру. Під час розкопок археологи знайшли кілька польських та литовських монет 17 ст., козацькі люльки, леміш від плуга та чавунну гарматну бомбу. Майстерністю виготовлення виділяються скляні посудини часів середньовіччя. Всі ці знахідки потрапили до музею Києво-Печерського заповідника. В результаті проведених робіт відновлено мур між двома вежами, а на північно-західній вежі поставлено дах. На цьому реставрація замку припинилась.
Зараз в Кривче про замок нагадують 2 вежі. Та з них, що розташована біля будинку культури (без даху) 6-гранна, 4-ярусна. Перший ярус розташований нижче від сучасного рівня землі. У ньому є 5 отворів розміром 20 на20 см. для ручної зброї . Біля східної стіни видно засипаний землею вхід до підземелля. Збереглися сходини, що вели через отвір у кам‘яному склепінні на другий ярус. Між другим і третім ярусами є кам‘яне перекриття. Ширина сторони вежі -6 м., товщина муру -2,3 м. Другий і третій яруси мають прямокутні стрільниці в кожній грані, а верхній ярус оснащений двома ключеподібними стрільницями на кожній стороні. В окремих місцях на зовнішніх стінах вежі збереглася штукатурка.
У кращому стані північно - західна вежа. Всередині поштукатурена (ще з 20-х рр.), накрита. Висота її16,7 м. Ширина однієї сторони –6,8 м. Добре збережені кам‘яні перекриття між ярусами (на них колись розміщувались гармати). Збереглися також стрільниці з розшириними у дві сторони щоками і з прямокутними внутрішніми світловими розрізами розміром 50 на30 см.
Оборонний мур між вежами товщиною 1,3 м. Вимурований реставраторами на висоту 4 м. (первісна його висота становила 7 м.). Від колишньої в‘їздної брами, що була посередині східної частини, із землі виступають лише окремі камені. Можна припустити, що раніше розміри замку в Кривче були 78 на 53 м., а вся площа становила приблизно 0,4 га.