Зарваниця

Дорога до Зарваниці веде крутою змійкою, ніби постійно приховуючи шлях до святині. І от серед смарагдових шат де-не-де проблискують верхівки бань Марійського духовного центру, який зведено на території болотистої місцевості.  У центрі села першим зустрічає відвідувачів храм Пресвятої Трійці, в якому для поклоніння вірян у постійному доступі є оригінал чудотворної ікони Божої Матері Зарваницької. Вражає особлива Божа благодать, яка поширюється від однієї з найдавніших святинь України; дивує кількість коштовних прикрас, подарованих зціленими людьми, Богородичний іконостас. На знак особливого пошанування ікони Папа Римський Іван Павло || подарував храму свою золоту вервечку з перлами.

Кілька слів варто сказати про хресну дорогу, яка стрімко піднімається вгору вище дзвіниці аж до монастирської церкви Різдва Пресвятої Богородиці. У греко-католиків  (стації) – це особливий молитовний шлях роздумів над стражданнями Ісіса Христа заради нашого відкуплення і спасіння. Уперше такий звичай виник у 16 ст. серед монахів чину святого Франциска. У загальний вжиток Католицької церкви ця традиція увійшла у 18 ст. для людей, які не мали можливості побувати на Святій Землі та відтворити земний шлях Ісуса Христа від місця його засуду до місця розпяття. Нині прочани проходять цей шлях як символічне духовне єднання з Єрусалимом.

Не залишилось поза увагою Марійського центру і облаштування місця памяті героїв Небесної Сотні.