Балико-Щучинське городище

Балико-Щучинське городище. Поселення, що називалося Балико, було засноване в кінці XVI ст. на правом березі Дніпра. На початку XVIII ст. поряд виникло с. Чучинка, назване на ім'я річки, на берегах якої воно було розташоване. Після об'єднання сіл в 1921 р. з'явилася Балико-Щучинка, що увійшла в історію під час Великої Вітчизняної війни.

На високій дніпровській кручі розташований один з найвеличніших військових меморіальних комплексів України. Він присвячений воїнам 1-го Українського фронту, що героїчно воювали на Букринському плацдармі під час форсування Дніпра восени 1943 р. Створення Букринського плацдарму було складовою наступальної операції радянських військ «Битва за Дніпро» (серпень–грудень 1943 р.), метою якої було визволення від німецьких військ Лівобережної України та форсування Дніпра.

Композиційно складний меморіал, споруджений до 40-ої річниці закінчення війни (1985 р., скульптор В. Зноба, архітектор А. Захаров), складається з трьох скульптурних груп, що зображають фрагменти бою за Дніпро, стел з іменами полеглих і чаші Вічного вогню. Домінуюче спорудження меморіалу - піднята на високий постамент фігура воїна з прапором, що символізує перемогу над ворогом і скорботу по загиблих. Заввишки постамент - 27 м.

 Композицію завершує скульптура співця-Бояна на дніпровській кручі. Вона уособлює пам'ять народу про своїх героїв і особливо доречна, оскільки Букринський меморіал споруджений на місці міста-фортеці Чучин.

Літописний Чучин, залишками якого є Балико-Щучинське городище, є однією з фортець дніпровської оборонної лінії, що були захистом від нападу кочівників. У 1110 році половці захопили Чучин і села поблизу Переяслава. До цього часу городище було фортецею і портом на Дніпрі і домінувало на всю навколишню територію.

У 60-ті роки Балико-Щучинське городище досліджувалось Канівською археологічною експедицією під керівництвом В. Й. Довженка. Виявлено залишки дерев’яних конструкцій валу та кріпосної вежі, сліди тайника - підземного тунелю, залишки 26 жител, господарчі споруди та предмети різного призначення. Підносилось воно над рівнем річки на 70 м, займало площу близько 5 га і складалося з двох частин: дитинця та окольного града.

Внаслідок будівництва меморіального комплексу «Букринський плацдарм», городище було майже повністю знищене, збережено лише невеликий відрізок валу. Місцями вал зберігся до 4 м.