У 1616 на руїнах більш давнього невідомого монастиря почалося зведення монастиря і колегіума. Під час Хмельниччини у 1648-1654 вони були знищені. Костел і навчальні приміщення були знову збудовані тепер вже з дерева і проіснували до пожежі, що сталася у 1770их.Протягом 1701-1787рр. з довгими перервами були збудовані костел з колегіумом і корпус келій. У 1838 монастир стає православним - Покровським. З 1881 - жіночим. У 1908 збудована дзвіниця. У 1960 розібрали частину келій, яка примикала до головного корпусу.
Костел (Покровська церква) з келіями складає єдиний двоповерховий цегляний корпус в стилі бароко. Тринавовий, чотиристовпний з п'ятигранною апсидою об'єм костелу розташований по центральній поперечній вісі будівлі. Решту будівлі займають келії. Планування келій - коридорне з одностороннім розташуванням приміщень. Споруда перекрита системою хрещатих та напівциркульних склепінь. Фасади розчленовані двома горизонталями симетрично розташованих вікон і декоративними нішами на міжповерховому просторі. Вікна оформлені бароковими наличниками з "вушками" і фігурними замковими каменями. Пам'ятник увінчаний багатопрофільним розкрепованим карнизом. Келії цегляні, двоповерхові. Первісно будівля примикала до головного корпуса. Кути підкреслені рустом, горизонтальний руст також розташований під багатопрофільним карнизом, який увінчує споруду. Вікна прикрашені наличниками.
Дзвіниця цегляна, прямокутна в плані з центральним арковим проїздом, триярусна, завершена куполом з маківкою (раніше зруйновані, відновлені). На першому ярусі з обох боків від арки в'їзду розміщені двоповерхові жилі приміщення, покриті двосхилим дахом. Дзвіниця стовпоподібна (восьмерик на четверику), з струнким силуетом.