Берислав. Фортеця Кизикермен

Берислав. Фортеця Кизикермен

Ще на початку XV століття над Дніпром, на місці сучасного Берислава, було засновано литовське укріплення під назвою Вітовтова Митниця. Пізніше, коли фактично усе Помор'я опинилося під турецько-татарською владою, на місці колишньої Вітовтової Митниці з'явилася нова фортеця - Кизикермен (назва її перекладалася українською мовою як Дівоча фортеця).

Неодноразово на Кизикермен здійснювало збройні походи запорозьке козацтво: так, у 1690 та 1693 роках українські козаки під проводом полковника Семена Палія з успіхом брали цю фортецю облогою.  В ході російсько-турецьких воєн кінця XVIII століття Кизикермен було взято військами Російської імперії (також за значною участю українського козацтва). На місці зруйнованої фортеці у 1784 році було закладено нове місто, яке дістало назву Берислав.  А в 1803 році Берислав отримав від уряду статус заштатного міста Херсонського повіту однойменної губернії і зберігав його до початку XX століття.

До 1856 року питання про надання Бериславу герба Герольдією не розглядалося. Лише герольдмейстер Б.Кене, переглядаючи герби міст Херсонської губернії з метою оформити їх за новими геральдичними правилами, вперше звернув увагу на відсутність у міста гербової відзнаки. Б.Кене запропонував свій проект бериславської "промовистої" емблеми, яка повинна була відтворювати стару татарську назву укріплення - Дівоча фортеця: "На золотому щиті на чорній горі червона кругла вежа з золотими швами, на якій дівчина у блакитній одежі. У вільному куті щита герб Херсонської губернії. Щит увінчано червоною кам'яною короною з трьома зубцями й обрамлено двома золотими колосками, з'єднаними Олександрівською стрічкою".

22 серпня 1858 року проект Кене було схвалено Сенатом, але до Повного зібрання законів Російської імперії він не увійшов і через те тривалий час залишався поза увагою дослідників геральдики. В той же час саме цей герб повинен викликати особливу цікавість у істориків, оскільки у його "промовистій" символіці міститься натяк на давню назву фортеці. Привертає увагу також використання у гербі традиційного українського сполучення блакитного та золотого геральдичних кольорів.