Дніпропетровськ. Свято-Троїцький собор

Дніпропетровськ. Свято-Троїцький собор. Свято-Троїцький кафедральний собор був збудований на честь Казанської ікони Божої Матері, на місці першої міської церкви. Невелика дерев’яна церква була освячена ще в 1791 році, але через 40 років занепала. Тоді місцева влада звернулася до петербурзьких архітекторів Боде Л. І. і Вісконті П.І. з проханням спроектувати новий собор.

Вже в 1837 році освятили місце під нову церкву, а ще через 20 років вже стояла кам’яна дзвіниця. Пізніше між дзвіницею та храмом добудували з’єднувальний боковий вівтар, що майже вдвічі збільшив площу собору.

Свято-Троїцький кафедральний собор відомий ще тим, що для розпису нових ікон і фресок у 1909 році був запрошений видатний український живописець Іван Іжакевич - фахівець в області народної творчості й українського фольклору. З видатних церковних робіт Іжакевича найбільш відомий розпис Трапезної церкви Києво-Печерської Лаври.

В історії собору є ще одна знаменна подія - в 1960 р. настоятелем собору після повернення з заслання був відомий сповідник і духівник архімандрит Серафим (Тяпочкин), який починав своє пастирське служіння в Дніпропетровській області в 1920 р.

Після революції 1917 року, коли Спасо-Преображенський собор був закритий, кафедра єпархіального архієрея перемістилася в Троїцький собор. Але в 1934 році і його закрили «через відсутність парафіян». Напівзруйнований собор ожив під час німецької окупації. У листопаді 1941 року в ньому відновили архієпископську кафедру й богослужіння. Відтоді й донині кафедра правлячого архієрея Дніпропетровської єпархії перебуває під зводами Свято-Троїцького собору.