Глинне. Кургани

Глинне. Кургани. Традиція насипати курган була пов’язана з дохристиянськими віруваннями місцевого населення. Дослідження курганів дозволило археологам розширити знання про слов’янське язичництво, простежити, як християнство в ХІ ст. проникає на Полісся. Крім того, особливості поховального обряду дозволяють вченим встановити межі розселення слов’янських племен. Для північних районів нашої області це особливо цікаво, адже саме тут проходили кордони розселення волинян і дреговичів у добу Київської Русі.

Перші розкопки слов’янських курганів Волині були проведені як в 19 ст. біля с. Немовичі Сарненського району студентом Баторевичем і в околицях селища Рокитного, де керував експедицією археолог Яроцький. Нині поблизу цих населених пунктів курганів ми вже не знайдемо, вони давно зруйновані. Прикро, але ці дослідження були погано описані, а знайдені речі зникли.

Проводити розкопки археологам допомагали місцеві жителі, а особливо учні та вчителі ближніх сіл. Ось що розповідає свідок тих подій Василь Петрович Колодич, тодішній вчитель Дубнівської восьмирічки :

Ці дослідження можливо, ніколи б і не проводилися, якби не самовільне втручання директора Глиннівської середньої школи Адама Сергійовича Бика, який разом з своїми колегами-однодумцями викопав в одному з курганів велику за розмірами гомілкову кістку, що свідчила про незвичайний зріст людини. Це й привернуло увагу науковців. Розкопки мене зацікавили одразу. Курган розділявся на 4 сектори і поступово, крок за кроком, копали вглиб. Коли виявили горщика, то спеціальним ножем акуратно знімали землю, щоб не пошкодити.

У першому кургані знайшли скелет чоловіка. Ймовірно, це був воїн, тому що череп мав два отвори, швидше за все пробитих списом. Коли скелет зачищали, щоб сфотографувати, лопата скреготнула по чомусь твердому. Так знайшли ще один скелет – жіночий. А в другому кургані виявили скелет хлопчика.

Ці поховання є певною мірою загадковими, адже поблизу не виявлено залишків людських поселень.

Подібні кургани є й в інших місцевостях нашого району. Досить цікавий об’єкт для досліджень – село Біловіж, де збереглися давні слов’янські поховання.

У 1982 р. в с.Познань працювала етнографічна експедиція, до якої входили київські та рівненські науковці. Зокрема, етнограф Скуратівський, рівненський письменник Шморгун. За матеріалами експедиції знято документальний фільм «На берегах древлянської ріки».