Іванів. Замок

Іванів. Замок Мишок-Холоневських. Іванів (пол. Janow) — до 1946 місто Янів,село Калинівського району Вінницькій області. В XV ст. ця місцевість належала родині Мишків гербу Корчак. Вже в 1410 р. один з Мишків, Адам, почав зводити у Янові оборонний замок. Яким він був - невідомо, скільки разів його руйнували- теж ніхто не знає. Але вважається, що три квадратові у плані кутові башти (з маленькими стрільницями у нижньому ярусі і значно більшими у верхніх) залишилися Янову ще з тих часів.

В 1452 р. польський король надав Петрові Мишці волинське поселення Холонів - і так Мишки стали Холоневськими. Холоневські були родичами з польським королем Яном Собеським за материнською лінією. Засновником роду був Петро Мишиця (Мишка).

Довгий час про Мишок-Холоневських не було нічого чути, аж поки в XVIII ст. не надійшла інформація про Адама Холоневського (помер в 1772 р.). Він був першим в роду сенатором, а ще буським старостою, депутатом сейму, юристом з блискучою освітою - і вправним господарем і далеко не бідною людиною. І одружився з розумом - на багатій і розумній Соломії з Контських. Саме Соломія заснувала у Янові в 1780 р. костел і монастир для ченців-бернардинів.

 В 1780 році завдяки Соломії Холоневській був збудований замок. Короля Станіслава Августа Холоневські приймали вже у новому палаці 20 листопада 1781 р. Він відноситься до так званої системи палац-замок, і зрозуміло втратив всяке оборонне значення. Замість старого був збудований новий – триповерховий, на величезних трьохярусних підвалах корпус. По кутках споруди стояли чотири бастіона, з принципом активного флангуючого вогню.

Палацова бібліотека містила близько 10 тис томів. Серед видань траплялися і дуже старі і рідкісні екземпляри. Ксьондз з Холоневських вніс сюди багато книг з філософії та теології, тут також містився сімейний архів. На жаль, під час революції бібліотека зникла по дорозі у Кам'янець Подільський.

У XIX ст. у Яновському маєтку жив лише управитель. Палац був оновлений остаточно в 1901р.

Після встановлення радянської влади, у палаці з 1920 р в замку розміщувалася заготконтора, але через три роки приміщення віддали під дитячу колонію Макаренка. Майже перед самою війною на базі колонії утворено дитячий будинок. Тут жили діти-сироти, а також діти репресованих батьків. В 1963 дитячий будинок було перетворено на школу-інтернат, яка функціонує і досі. Зараз тут живуть і навчаються близька 120 дітей.