Ізмаїл. Миколаївський монастир

Ізмаїл. Миколаївський монастир.

Ще зовсім недавно цю обитель називали Фортечною, оскільки розташована вона на території колишньої Ізмаїльської фортеці. Однак сьогодні від укріплювальних споруд залишилося буквально одна назва. А адже великий полководець Суворов сказав саме про неї: «Не було фортеці міцніше, не було оборони відчайдушнішої оборони Ізмаїла, але Ізмаїл взято». Цікаво, що й сама назва міста в перекладі означає: «Почуй Бог».

Якщо судити за документами, то православний Свято-Миколаївський чоловічий монастир був заснований тут давно, але точна дата його заснування невідома. Найперший документ, що містить згадку про нього, це грамота, датована 1499 роком, що свідчить про викуп монастиря у турецького паші Мустафи Челебі, який за наказом султана Селіма конфіскував обитель в казну. Гроші для викупу - 36000 левів - пожертвувала дружина молдавського князя Іоанна Олександра княгиня Роксандра. У ті часи Ізмаїльський Свято-Миколаївський монастир належав Афонському Каракальскому монастирю.

Історично Нижнє Придунав'яї з Ізмаїлом належало молдавським господарям. Але стрімке зміцнення і зростаюча агресивність Туреччини призвела до того, що в 1455 році молдавський господар був змушений визнати верховенство султана і платити йому данину. Так ці землі стали турецькими. Однак, висловлюючись сучасною мовою, окупаційна влада враховувала багатонаціональність і поліконфесійність місцевого населення, яке складали молдавани, греки, вірмени, євреї, румуни і росіяни. Тому православні парафії не нищили, а тільки вимагали, щоб храми були зовні непоказними: вони не повинні були бути вищі і красивіші інших будов міста.

Що ж стосується Ізмаїльської фортеці, то в ній було відразу два православних монастиря: Свято-Миколаївський та Свято-Успенський. Археологічні експедиції 1980 і 1990 рр. виявили фундаменти двох храмів Свято-Миколаївського монастиря, побудованих один за іншим на одному і тому ж місці. Скоріше за все, замість старої, що стала непридатною будівлі, будували нову. Свято-Успенський монастир був заснований і побудований волоським князем і воєводою Костянтином Бранковяну в 1643 році.

Відомо, що ще в 1641-му році він отримав високий ставропігійний статус і перейшов у підпорядкування Константинопольському патріарху.

У 2003-му році Свято-Миколаївська і Свято-Успенська парафії міста Ізмаїл були перетворені на Свято-Миколаївський чоловічий монастир.