Камянець-Подільська фортеця

Кам'янець-Подільська фортеця. Кам'янець-Подільська фортеця – це одне з семи чудес України, є Національним історико-архітектурним заповідником, вона занесена до Списку пам‘ятників світової культури спадщини ЮНЕСКО. Своєрідність та унікальність полягають у гармонійному поєднанні ландшафту і містобудівної структури середньовічного міста, в якому військові інженери, використовуючи чудові природні властивості, створили фортифікаційну систему.

До творення неповторного архітектурного вигляду Кам’янець-Подільського у різні періоди його історії доклали майстерності архітектори й скульптори з Італії, Нідерландів, Вірменії, Польщі, Франції, Туреччини та ін.

Традиційно вважалось, що фортеця постала у другій половині XIV ст., а точніше 7(15) січня 1374 р., на що вперше вказує грамота Юрія Коріатовича. Юхим Сіцінський стверджував, що Кам’янець-Подільський замок збудовано одночасно із заснуванням самого міста, тобто після 1362 р. Саме після Синьоводської битви великий литовський князь Ольгерд, прогнавши з Поділля татар, віддав цю територію своїм небожам – князям Коріатовичам. Сучасні дослідження дають підстави стверджувати, що початкову історію замку, як і самого міста, доречно пов’язувати з кінцем ХІІ – початком ХІІІ ст.

Фортеця складається з двох частин: Старої фортеці (Старого замку), що захищала підхід до перешийку між півостровом, на якому розміщувалася найдавніша частина Кам'янця-Подільського - Старе місто, та «материком» і Нової фортеці (Нового замку), яка прикривала Стару фортецю з боку поля.

До складу Кам’янецької фортеці входять одинадцять башт, кожна з яких має свою назву й історію. Так, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, надіслані Папою Римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений український народний герой Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця, глибина якої 40 м і діаметром 5 м, видовбана у скелі. У підземеллях Замкового комплексу відкрито експозиції, що відтворюють сторінки його історії. У західному бастіоні реконструйовано панораму оборони замку 1672 р. під час турецької навали. У східному бастіоні розміщено експозицію, присвячену історії легкої метальної зброї на Поділлі, де відвідувач може вистрілити з арбалета, відчувши себе середньовічним воїном. До нашого часу збереглася система ходів і казематів, що сполучали колись замок з передмістям Карвасари.

Історія фортеці продовжує наповнюватись та досліджуватись і сьогодні. Протягом 2008-2010 р. проведено ряд реставраційних робіт північної стіни та укріплень замку. На території фортеці минулими роками велись зйомки фільму «Тарас Бульба», який вийшов в світовий кінопрокат. Літом 2010 р. проводились археологічні дослідження при участі експедиції студентів та науковців КПНУ ім. І. Огієнка.

рос. варіант