Керч. Царський курган

Керч. Царський курган. У півкілометра від Аджимушкая знаходиться величний Царський Курган. Його відкрили в 1837 році під час стихійної курганної лихоманки, яка бушувала навколо Керчі з 1830 року. А почалося все з кургану Куль- Оба.

Саме цей курган вирішили дослідити в 1830 році. Скіфський він чи ні, сперечалися і сперечаються до цих пір. А от кількість золота в ньому знайдене вразило всіх. Крім золота були звичайно і бронзові чани, срібний посуд, вази, глечики тощо. Але саме золота було дуже багато.

 Чи не засліпило воно  вчених, намагаючись дізнатись, скіфський цар тут похований або боспорський. У похованні речей з різною символікою було приблизно по рівній.

 Загалом, поки вони сперечалися місцеві взяли лопати в руки, і почали розкривати всі навколишні кургани, пагорби, бугри і т.д. Стихійна чорна археологія накрила ці краї. І все б нічого, але схоже пошуки були дуже вдалими. У Керчі запрацювало безліч плавилень, які робили з цього золота і срібла злитки. Злитки були дуже змінного якості, так як переплавляли все підряд, особливо не замислюючись про пробу, ну і звичайно, про історичну та художню цінность того, що переплавляють. Але злитків було багато.

У Керчі з'являється ціла категорія людей «щасливчиків». Знайшовши скарб, він шив собі новий костюм, і робив парадний проїзд по місту в трьох каретах. У першій, урочисто їхав його костюм на спеціальному тремпелі, що б його могли оглядати всі жителі. У другій везли його капелюх, а в третьому їхав він сам, приймаючи вітання і вислуховуючи похвали костюму. Існували навіть артілі щасливчиків та їх об'єднання.

Про масштаби говорить цікава статистика. З 1830 по 1840 в місті почали роботу 17 ател’є з пошиття костюмів. А проїзди в трьох каретах, були майже щотижневими.

Керченський градоначальник Херхеулідзе рапортував цареві: «У шинках розплачуються античною золотою монетою, бляшками і браслетами античних царів. А на ринках всякого начиння купи продають.»

Цар терміново відправляє в Керч Антона Ашика з наказом: - "намагатися розривати такі кургани , в яких можна сподіватися скоро і з малими витратами знайти давні речі, і краще в золоті". З тих часів дійшла і легенда про «Золотого Коня», якого шукали і шукають досі місцеві шукачі скарбів.

 .... Щасливчик Васька Горло знайшов скарб царя Мітрідата, і там була золота колісниця і пара коней у натуральну величину, і теж з чистого золота. Колісниця замикала вхід в кімнату з саркофагом. Відбивши фрагмент плити Василь став закидати  всередину шматки підпаленого і промасляного дрантя, і побачив розсипи каменів і скрині зі скарбами. Природно, йому знадобилися подільники, щоб допомогли винести таку величезну здобич. Де знаходиться скарб, він тримав у таємниці. Під час підготовки зібрав команду, яка вирішила від нього позбавитися. Під тортурами вони дізналися де шукати «золотого коня» і вбили щасливчика. Але він їх обдурив, і в зазначеному місці вони нічого не знайшли.

За іншою версією, Васька Горло замовив одночасно п'ять костюмів, і поголос про це рознісся по Керчі. А коли він став організовувати проїзд по місту одночасно 15-ма екіпажами, на нього і напали самі біндюжники, думаючи що зможуть змусити його показати де знаходиться скарб. У виниклій бійці щасливчик був убитий. Де шукати «золотого коня» залишилося в таємниці.

Безсумнівно, десь ховається реальний скарб царя Мітрідата. Адже він за життя був власником величезної кількості дорогоцінних каменів, і стверджував, що у нього їх удвічі більше, ніж у всій Римської імперії разом взятій. Оточений ворогами на горі (тепер гора носить його ім'я), він звичайно ж, десь тут приховав ці скарби. А потім наказав рабові проткнути себе мечем, тому що отрута, яку він випив на нього не подіяла. А його син Фарнак, який і підняв повстання проти Мітрідата, ніби і знав де шукати, і можливо б знайшов, але теж досить скоро був убитий, і не залишив спадкоємців.

 До речі, в Царському Кургані золота знайшли дуже мало, буквально крихти. А точніше те, що упустили ті, хто бомбанули курган до експедиції Антона Ашика. Але от розкопавши його і очистивши вхід в Дромос, Ашик створив у Керчі дуже цікаву туристичну пам'ятку, куди відразу стали їздити туристи, включаючи царських осіб та їх потік не вичерпується досі .

Вхід в дромос 15 грн. з людини. У цю ціну входить і відвідування невеликого музею розташованого в одноповерховому будиночку поруч з курганом. Копії репродукцій і фотографій 19 століття в кількості трохи більше дюжини. І копія однієї грецької вази, навколо якої розсипані імітації монет.