Київ. Художній музей

Київ. Художній музей. Історія НХМУ (Державного музею українського образотворчого мистецтва) - це більше, ніж сторіччя! У його фондах зібрано унікальну колекцію творів українського живопису, скульптури та графіки від XII ст. до сучасності. Нагадаємо, Музей було засновано зусиллями української інтелігенції наприкінці ХІХ століття як перший загальнодоступний музей Києва.

Будівлю музею споруджено за проектом московського архітектора Петра Бойцова у неокласичному стилі. Доопрацьовував проект та керував роботами відомий київський зодчий Владислав Городецький. Скульптурне оздоблення фасаду виконано майстернею Еліо Саля.

Перша виставка з нагоди ХІ Всеросійського археологічного з’їзду відкрилася у недобудованому приміщенні Київського міського музею старожитностей і мистецтв у серпні 1899 року. Офіційне відкриття та освячення закладу, який здобув назву Київський художньо-промисловий та науковий музей імені государя імператора Миколи Олександровича, відбулося 30 грудня 1904 року.

Із 1919 року, після націоналізації, музей почав називатися Першим Державним, з 1924 - Всеукраїнським історичним імені Тараса Шевченка, з 1936 - Державним українським, з 1939 - Державним музеєм українського мистецтва. Під час німецької окупації Києва 1942 року музей було об’єднано з колекцією російського мистецтва під загальною назвою Державний музей східноєвропейського мистецтва, 1944 року попередній статус музею було відновлено.

Назва Національний художній музей України з’явилася 1994 року (за часів незалежності, що засвідчило найвищий статус музею як провідної колекції вітчизняного мистецтва). З 19 вересня по 20 жовтня (на період, поки відбувається виставка «Тихий протест 70-х») НХМУ змінив свою назву на «Державний музей українського образотворчого мистецтва», яку мав у 1970-ті...

У 1972 музей наново відкрився після реконструкції, представив розширену експозицію. Це час активної міжнародної діяльності, завдяки якій кияни змогли побачити виставки «Скарбниця гробниці Тутанхамона», «Західноєвропейське мистецтво з колекції Арманда Хаммера», «Золото доколумбової Америки» й інші. Зали не вміщали всіх охочих, а біля музею утворювалися довгі черги!

Нині музей є одним із центральних закладів зі збереження, вивчення та популяризації національного образотворчого мистецтва та джерелом духовної культури.

Автор – Олена Шапіро