Кінбурнська коса

Насолодитись екзотичною природою, пейзажами, старовинними пам'ятками, морем і сонцем теж можна в Україні. Кінбурнська коса - унікальний півострів-заповідник з піщаними пляжами, зеленими лісами та первозданною природою, який знаходиться на межі Дніпро-Бузького лиману та Чорного моря. Довжина коси - біля 70 км і територіально розташована у двох областях - Херсонській та Миколаївській. В найширшому місці вона нараховує 24 км, а далі вона звужується буквально до метра. Звідси і назва коси, яка в перекладі з тюркської означає «волосовидний мис»: «кін» - волос і «бурун» - мис.

Кінбурнська коса - один із семи великих піщаних масивів, який утворився на місці древньої дельти Дніпра. Неоцінимим природним багатством цього куточка Причорномор'я є велика кількість озер. Частина з них розміщена вище рівня моря і живиться переважно атмосферними опадами. Ці озера прісні, мілководні, відомі ще як «солодкі саги». У живленні інших водойм важливе значення мають морські води, які просочуються крізь піщані товщі. Вода в цих озерах солона. У спеку вона випаровується, утворюючи на дні суцільний шар солі. Споконвіку чумаки на волах по Чумацькому шляху приїздили сюди за сіллю. Іноді тут залягають товщі цілющих грязей. Багато хто приїздить сюди для лікування суглобних хвороб в озерах лікувальної грязі.

Одна з цікавих і визначних особливостей природного оточення Кінбурнської коси - невеличкі дубово-березові, осикові й вільхові гайки, розкидані по низинах серед піщаних просторів півострова. Це рештки знаменитої Гілеї - країни лісів у пониззі Дніпра, яка за описами старогрецького історика Геродота, існувала тут у V столітті до нашої ери. Трохи згодом, у 971 році, на косі зимував і князь Святослав із своїм полком.

Про давність та самобутність лісової рослинності Кінбурна свідчить, насамперед, те, що в гайках росте багато суто лісових рослин - конвалія, купина пахуча, ожина, чина лісова, проліска дволиста, фіалка приємна тощо.

Біота Кінбурнської коси складає біля 5 тисяч видів, із них 153 види занесені до охоронних списків - Червоної книги України, до європейського та світового червоних списків.

Кінбурн - важлива ділянка приморського екологічного коридору, в межах якого пролягають міграційні шляхи величезної кількості птахів. За останнє десятиліття на острові навіть з’явилося скупчення рідкісних рожевих пеліканів та гаги звичайної -  представника арктичної фауни.

Надзвичайно цікавим, але дещо небезпечним місцем є Чаплинка - місце гніздування чапель, які влаштовують свої гнізда на деревах, в насадженнях сосни. Небезпека полягає в тому, що чаплі, коли лякаються, випльовують залишки своєї їжі. І тому з верхівок дерев на відвідувачів можуть падати залишки риби, жаб тощо. Через це краще милуватися чаплями і слухати їхні крики здалеку.     

Особливою популярністю тут користуються кінбурнські солеродні та грязеві озера, мілководдя Ягорлицької затоки, реліктові гаї - Волижин ліс та Ковалівська сага, залишки фортеці Кінбурн і пам'ятник видатному російському полководцю - графу Олександру Суворову.

В межах Миколаївської області включно з однокілометровою акваторією Дніпровського лиману, Чорного моря та Ягорлицької затоки, на півострові створений Регіональний ландшафтний парк «Кінбурнська коса» площею 17 890,2 га. Але передбачається створення на цій території національного природного парку.