Кирило і Мефодій

Просвітителі Кирило і Мефодій

Не можна оминути долю двох сподвижників, просвітителів, шанованих святих і на Сході, і на Заході християнського світу – Кирила (світське ім’я  - Констянтин, часто додають «філософ», 827-869) та Мефодія (світське ім’я – Михаїл, 815-885).

Це творці старослов’янської мови та писемності, яка була «орієнтація» цих двох святих: на Візантію, Рим, Болгарію, Моравію? Яку мету перед собою ставили?

Трохи про життя Кирила і Мефодія. Вони родом з візантійських  Фесалоніків (зараз Салоніки, по-слов’янськи Солунь, тому братів часто називають солуньськими). Іхній батько , на ім’я Лев, був офіцером (друнгарієм) при військовому губернаторі Фесалонік.  У родині було семеро синів: Мефодій старший, а Кирило – молодший.

Кирило був дуже освіченою на той час людиною. Навчався у найкращих вчителів Константинополя. Склав слов’янську абетку «Кирилицю»,  на основі літер грецького алфавіту з урахуванням ретельно вичленованих звуків слов’янської мови; почав перекладати Євангеліє слов’янською мовою.

Мефодій встиг зробити непогану адміністративну кар’єру (був губернатором Македонії), але, як і брат присвятив своє життя християнізації та просвіті народів Східної Європи: християнізації Болгарії 863 року та Моравії – 864-867 рр.; перекладали церковні книги на ці мови.

Тодішні  німецькі ієрархи заявляли, що хвала Богу може лунати латиною, грецькою або єврейською мовами. Кирило і Мефодій попрямували до  Риму, до самого папи Адріана і домоглися від нього згоди на вживання рідної мови у слов’ян у церковних книгах та богослужіннях.

Там у Римі Кирило і помер, а Мефодій як місіонер помер у Моравії 16 років потому.

Їхнє просвітництво стало передумовою хрещення Русі. Вони дуже цінували спадщину Павла, який відстоював рівноправність народів. У Києві на Михайлівській площі встановлений пам’яник Кирилу і Мефодію.