Біля дороги сперечається стрункістю з смереками деревяна церква св.Духа, що належить до найвищих архітектурних досягнень Закарпаття. У давні часи голод часто супроводжував верховинське життя і подібні нещастя фіксувались церковних книгах, а у Колочаві запис потрапив навіть на одвірок церкви.
Церква струнка і досконала в пропорціях. Висока вежа над бабинцем завершена чудовим бароковим ансамблем з гранчастої бані з дашком, ліхтаря та кулястої главки над ним. Двоярусну каркасну дзвіницю, що стояла біля церкви, перенесено до збудованої поряд православної церкви й оббито бляхою. Церква Св.Духа була довго закритою і називалась «музеєм атеїзму», ззовні залишилася недоторканою в своїй первісній красі, хоча й була повністю спустошена всередині. Замість ікон висіли в іконостасі портрети вождів.
Крім церкви – Колочава має сім музеїв, подібно до міста-музея Переяслав-Хмельницького.