Коломак

Річка Коломак. Народна поезія, народна етимологія оповила серпанком легенди давньотюркську назву «Коломак». На Валківщині розгулює серед народу древня оповідь про те, як у сиву давнину воєвода Хміль, ідучи з своїми вояками з землі Угрів до Москви, зупинився на відпочинок серед великого макового поля. Один з воїнів помітив у кінці поля, біля урвища, невелике джерело. Вода з нього була напрочуд смачною. Але ж ось набігли хмари, полив злий дощ, і раптом закипіло джерело, виплеснуло із себе сріблястий потічок, що побіг понад урвищем у долину... З того часу, за легендою, виникла річка Коломак (коло макового поля), а біля неї, пізніше, побудували собі хати вигнанці з польсько-литовських земель. «Коломаками» також інколи називали робітників, що добували кам'яну сіль. Давньо-тюркська назва «коломак» ще чекає на свого дослідника.

Річка Коломак бере початок біля східної околиці села Високопілля Харківської області. А впадає до Ворскли (басейн Дніпра) біля південно-східної частини міста Полтави.

У долині річки розташований Вільхівщинський заказник.

Цікаво, що 1687 року над річкою Коломак, шляхом змови та доносів, було заарештовано і скинуто з посади гетьмана Івана Самойловича, а пізніше  обрано  гетьманом Івана Мазепу.