Колос Сергій

Сергій Колос. Художник. 8 жовтня минає 125 років від дня народження українського художника Сергія Колоса. Сергій Колос народився 8 жовтня 1888 року в родині службовця земельного банку в Петербурзі. Середню освіту здобув у морському кадетському корпусі, але на флот не пішов. 1910 року переїхав на Галицьку Україну, де вступив на філософічний факультет Львівського університету. Під впливом І. Франка, з яким був особисто знайомий, захоплювався культурою та побутом Гуцульщини, вирушив у мандрівку Карпатами, щоб збирати фольклор та замальовувати унікальні костюми місцевих жителів. Це й вплинуло на рішення стати художником.

Сергій Колос виїжджає до Європи і розпочинає навчання в Інституті красних мистецтв у Неаполі, пізніше, впродовж 1912-1914 років, студіює малярство та рисунок в Академії мистецтв у Мюнхені. Здобувши ґрунтовну мистецьку освіту в майстерні професора Антона Ашбе, де свого часу навчалися експериментатори авангардного малярства В. Кандинський та К. Петров-Водкін, 1914 року Колос повертається до України.

Під час Першої світової війни свої навички художника Сергій Колос трохи призабув. Пізніше почав займатися політичною та державницькою діяльністю - 1917 року його обирають членом президії Українського Національного Конгресу, а відтак членом Центральної Ради.

1918 року, тридцятирічний, він знову стає студентом - тепер Української академії мистецтва. Спочатку в майстерні В. Кричевського, а згодом - у М. Бойчука. Бере участь у колективному створенні фресок для касарень Луцького полку, оформленні будівлі Київської опери до Першого з’їзду рад, ілюструє книжку «Український народний танок» у видавництві «Час». До цього періоду належать станкові твори художника - «Дівчина розчісує косу», «Портрет Івана Падалки», «Художник».

Перебувши Другу світову війну на Уралі, С. Колос зустрічається  1946 року в Києві з родиною, яка дивом вижила у блокадному Ленінграді. Працюючи старшим науковим співробітником Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії, художнім керівником Київського училища прикладного мистецтва, митець-дослідник багато писав про монументальне мистецтво, килимарство, народні промисли, національний одяг, художній текстиль.

У часи хрущовської відлиги, коли 1962 року у Києві було організовано Клуб творчої молоді «Пролісок», головою якого обрали Леся Танюка, 22 червня того самого року започатковано діяльність секції образотворчого мистецтва. Одним із програмних положень секції стало відродження перерваних традицій українського мистецтва 1920-1930-х років, зокрема творчості репресованих бойчукістів. Серед постійних лекторів клубу, які відчайдушно боролися за реабілітацію бойчукістів, були І. Врона та С. Колос. Та невдовзі - «на крижаному перевалі від хрущовської відлиги до брежнєвського застою» - клуб зазнав офіційних утисків.

Серед тих, що потрапили в опалу, був і 75-річний Сергій Колос - його усунуто від педагогічної, публіцистичної та лекторської діяльності. Залишалася творчість і вузьке коло друзів.

Боляче було дивитися на людську підлість, на поновлення репресій проти українства, і наступного року - 20 грудня 1969 року - серце Сергія Колоса не витримало. Художника не стало...

Автор – Ярослав Кравченко