Леськове – палац Даховського

Село Леськове розташоване на кілька кілометрів східніше Монастирища. Народні перекази стверджують, що заснував село козак Лесько Фариба.

Даховські стали власниками Леськова на початку ХІХ ст. Це були дуже небідні вихідці із Польщі, які могли собі дозволити мати маєтки у багатьох селах України, розводити англійських жеребців і будувати такі палаци, який зараз стоїть, і який ховають від людських очей у Леськовому.

Олександр Даховський, перший власник з Даховських, був справжнім англоманом, тому не дивно що палац зводився у формах англійської готики (точніше неоготики, чи псевдоготики). Ім'я архітектора, що проектував перший варіант леськівського палацу, історія не донесла.

Олександр встиг дорости до звання маршалка місцевої шляхти і помер досить молодим, а обоє його синів - Казимир і Кароль  – продовжували розвиток маєтку. Син Казимира, Тадеуш був ще більшим англоманом, ніж батько. Він тривалий час жив у Європі, вивчаючи архітектуру та інженерно-будівельну справу. Після повернення в Україну Тадеуш впритул зайнявся перебудовою палацу та розбиттям англійського ландшафтного парку. Кажуть, що сам Тадеуш Даховський розробив проект палацово-паркового ансамблю, а втіленням його у життя зайнявся виписаний із Польщі інженер Цехановський.

 Крім парку та палацу Даховський мав у маєтку зразковий кінний завод з іподромом. Коні були ще одним захопленням Тадеуша. Він сам був гарним жокеєм, брав участь у європейських змаганнях і утримував цілу команду спортсменів-наїзників.

Даховський страшно не любив п'янство і різноманітно боровся із проявами цього суспільного лиха у своїх селах. На початку ХХ століття він відкрив у Леськовому чайну із назвою "Товариство тверезих". В закладі безкоштовно відпускали чай і цукерки для селян.

 Переворот 1917 року застав Тадеуша Даховського на змаганнях у Відні. До України він повернувся в 1918 р. із німецькими військами. Зібравши леськівських селян він вмовляв їх не руйнувати садибу, обіцяв в майбутньому перетворити Леськове на містечко. Але не судилося. Після захоплення краю більшовиками та відступу німецьких військ Даховський у свою резиденцію більше не повернувся. Але селяни виконали прохання свого колишнього пана - палац вони зберегли.

 У 1925 р. в палаці Даховських відкрили будинок культури Київського цукротресту. Через дев'ять років маєток перетворили на піонерський табір, а у повоєнні роки в ньому функціонував військовий санаторій. Потім був величезний склад медикаментів. Роки незалежності України не додали позитиву у життя Леськівського архітектурного дива - в палаці розташували військові склади…

Зараз на територію маєтку вхід закритий. А якщо когось і впускають, то на фотозйомку - табу. Місцеві мешканці кажуть, що військові вже комусь продали палац і залишилось владнати якісь паперові справи. Дехто твердить що палац, який є пам'яткою архітектури місцевого значення, у відповідності до Закону України, продати неможливо. А ще є думки про повернення маєтку Даховським, звичайно не безкоштовно. Але доки хтось вирішує долю "леськівської перлини", палац почав поступово руйнуватись.