Ви ще не авторизовані
|
kolokray.tour@gmail.com kolokray@ukr.net (050) 33 44 900 (067) 240 32 09 (067) 323 55 77 |
|
Любомль - районий цетр Волинської області. Згідно знахідок археологічних розкопок, городище на місці Любомля з’явилося близько чотирьох тисяч років назад. Навіть зараз майже повністю можна побачити контури його валів та ровів.
Згадка про Любомль в Іпатіївському літописі за 1287 р. пов’язана з ім’ям волинського князя Володимира Васильовича. Є така версія, що назва міста пов’язана теж з ним, і трактується як скорочене похідне від словосполучення “улюблене місто”.
В 1664 р. місто переходить у вічне володіння гетьмана І. Виговського, який незабаром упав в немилість і володіння у нього відібрали. За рішенням польського сейму в 1671 р. Любомльське староство серед інших земель передають Я. Вишневецькому як компенсацію за збитки, понесені під час Визвольної війни українського народу 1648-1654 років.
В 1768 р. Любомль стає володінням великого польського магната, графа Францішка Ксаверія Браницького в якості подарунку за врятоване на сеймовому засіданні 1762 р. життя майбутнього короля Польщі Станіслава Августа Понятовського. В 1782 р. граф Браницький будує в місті величезний палац. Він заклав велику резиденцію, що органічно вписалася у структуру історичного центру Любомля. Це був багатооб'ємний палацовий корпус, який складався з чотирьох частин. Збереглось до наших часів тільки південне двохповерхове крило палацу.
Наприкінці 18 ст. на території Польщі розгорілося повстання Тадеуша Костюшка. Це загальновідомий історичний факт. Однак не всі знають, що саме в Любомлі та поблизу містечка розгоралися важливі події, в результаті яких коронного гетьмана Браницького визнали зрадником. У 1794 р. в двері маєтку постукали прихильники Костюшка. Немолодий Францішек Ксаверій, посилаючись на погане самопочуття, не пристав до повстанців. Однак його полк, незважаючи на волю пана, вчинив інакше. Старого графа арештували. Поки «зрадник» сидів у власному домі під вартою, любомльська земля пізнала чобіт Кутузова і Суворова. До самого міста славетні полководці, звісно, не навідалися… Не барська це справа - рятувати гетьмана та його володіння.
За ґрати магнат не втрапив. Допомогли зв'язки його дружини Олександри Енгельгардт.
За підпільну діяльність Ксаверія молодшого уряд царської Росії в 1849 р. конфіскував маєток і землі (після третього поділу Польщі, Любомль входить до складу Росії). Дізнавшись про імперські наміри, власник дозволив місцевому люду «поласувати» панськими статками. Три дні поспіль мешканці виносили з палацу все, що душа бажала. Ера Браницьких на землях Любомльщини завершилася…
В кінці 19 ст. в палаці оселилася нова власниця - близька родичка російського письменника Івана Тургенєва. Згодом ця панянка поєднала своє життя із котримось із немісцевих землевласників і стала Каппіоні. Родинним гніздом росіянки та італійця маєток Браницьких був до 1939 р.
За радянської влади будівля перебувала в руках військових, було частково розібрана.
Сьогодні тут - Дитячо-юнацька спортивна школа (ДЮСШ). Від колись пишного убранства маєтку графа і гетьмана мало що залишилося. Південний флігель, який зостався, - скромна тінь палацу Браницького.