Макіївка і Бандера

Макіївка і Бандера. Фактично цей умовний район у Макіївці носить ім’я Степана Бандери. Наразі пам’ять про історію його появи зберігає мало хто: старі помирають, молоді не цікавляться.

Цей район займає в один бік кілометри зо два і в інший - десь так само. І починається він з вулиці Ціолковського. Коли завод будували, сюди добровільно та примусово привозили людей з інших регіонів, зокрема із Західної України. Мені розповідали, що коли район побудували, місцеве населення все одно було не дуже толерантним до тих, хто приїхав. І тих людей, які між собою розмовляли українською мовою, називали «бандерівцями», а фірму, яка займалася будівництвом, «бандерстрой». Але фактично зараз район носить ім’я Степана Бандери. Зараз тут мешкає не більше ніж 10 тисяч людей.

Будинок з аптекою та магазином має лише деякі радянські елементи. Це справжня окраса «Бандеру». Таких будинків два, але вони дуже великі - від початку до кінця району. Вони дуже відрізняються від інших - темна цегла, барельєфи, колони, широкі балкони, де можна висаджувати квіти і влаштовувати сніданки. Голуби, що кружляють над дахом дому. Місцеві розповідають, що ці кам’яниці будували полонені німці. А ще на цих будинках є старі таблички з написом: «Дом образцового порядка и культуры».

Проте це так само «Бандер». «Сталінський ампір. Раніше тут було набагато краще: будинки з’єднувались у двори, були огороджені муром і ѓратами. Зараз цього майже не залишилося».

Макіївка, як і сам Донецьк, потребує багатьох змін, багатьох людей з бажанням покращити свій простір, а головне - пам’яті про те, з чого все розпочиналося, осмисленого підходу до проблеми.

Автор – Катерина Яковленко