Меджибіж фортеця

Меджибіж. Фортеця. Селище Меджибіж знаходиться в Летичівському районі Хмельницької області України в 30 км від міста Хмельницький. Розташоване на пагорбі, який з південного боку обтікає річка Буг, а з північної - річка Бужок, що і визначило назву - Меджибіж.

Меджибізький замок - легендарне давньоруське укріплення, що успішно протистояло татарським нападникам.

Замок у Меджибожі виглядає дуже велично. Сильні враження залишають як окремі споруди, так і весь комплекс фортеці. Навіть у напівзруйнованому стані він вражає своїми могутніми, колись неприступними стінами. Досить успішно використані природні умови: замок побудований на пагорбі. Високі кам'яні стіни, що оточують всі споруди, вдало підкреслюють контури фортеці, її оборонний характер.

Комплекс замкових споруд складають: три вежі, два замкові корпуси, чотири службових приміщень, замкова церква, арочний виїзний міст і замкові стіни. Але всі ці споруди різних часів. Історична доля вимагала численних перебудов, починаючи з XII-XIII століть і закінчуючи XIX століттям. Все це, і мала кількість історико-етнографічних матеріалів ускладнюють дослідження пам'ятки. Як вже згадувалось, план замку має форму видовжиного трикутника , що на сході впирається гострим кутом в мис. Із західного боку в'їзд до замку.

Двір фортеці оточений кам'яними зубчастими стінами з вежами по кутах. Всередині до стін прибудовані різного призначення господарські та житлові будівлі. Посеред замкового двору знаходиться церква. Біля самого входу у фортецю впритул до західної стіни вузькою стороною прибудовано прямокутна в плані споруда з великими віконними прорізами в стилі Псевдоготика.

Головний східний фасад будівлі прикрашений бароковим фронтоном. Будова швидше за все було призначене для житла. Судячи з усього, це споруда більш пізнього часу, свідченням чого є стрельчастой форми вікна, що пробиті в західній кріпосної стіни. Цей факт може підтвердити думку, що на той період фортеця вже втратила своє оборонне призначення.

У XVI столітті Меджибізький замок був досить потужною спорудою, щоб служити надійним захистом. Наприклад, Михайло Орловський писав, що “… в 1566 році татари знову обложили Меджибіж: тоді в ньому перебував російський воєвода Сенявський, він не тільки не допустив взяти замок, а й змусив їх до втечі”.

У 1672 році Меджибожем заволоділи турки. У 1699 р. після підписання Карловицького мирного договору місто увійшло до складу Польщі. У 1793 р. після поділу Польщі, Меджибіж перейшов під юрисдикцію Російської імперії.

З 1848 р. в Меджибізькому замку розміщувалися різні військові установи. У цей час фортеця і всі її будівлі істотно перебудовувалися. Оборонний комплекс перетворився на білосніжний палац. У цей період замок стали називати “Білим лебедем”, так як його відображення в річці нагадувало цю красиву птицю. Білим лебедем замок називають і зараз.

У радянські часи в замку перебував маслозавод. Починаючи з кінця 60-х років ХХ століття в замку проводяться дослідні та реставраційні роботи.

В кінці минулого року були підведені підсумки конкурсу «7 чудес України: фортеці, замки, палаци». За підсумками опитування експертів у галузі історії, культури і туризму, Меджибізький замок увійшов до десятки найбільш значимих пам’яток України.