Мотронинський Свято-Троїцький монастир

Серцем Холодного Яру, цієї чарівної місцевості, є Свято-Троїцький Мотронинський жіночий монастир.Чому Мотронинський? На це питання відповідь дає старовинна легенда.

І хоча це лише легенда, ще ні одне історичне джерело краще за неї не пояснило історію походження цього монастиря, якому судилась тяжка доля: згоряти в боротьбі з ворогами, щоб потім, подібно птахові Феніксу, відновлюватися з попелу і знову звати до боротьби за волю.

Легенда розповідає, що в часи князювання Ярослава Мудрого на місці стародавнього язичницького капища збудував нову фортецю князь Мирослав, Смілянський воєвода. Повертаючись з переможного походу, він вирішив перевірити пильність фортечної залоги на чолі з молодою княгинею Мотрею. Для цього він переодягнув своїх воїнів в печенізький одяг. Як виявилось, пильність була на висоті, бо княгиня власноруч влучила з лука в печенізького ватажка, яким вбрався Мирослав. На руках своєї коханої дружини він і помер. Княгиня Мотрона з горя і розпуки наказала затопити лодію з тілом чоловіка, а сама постриглася в черниці.

На місці ж фортеці  заснувала чоловічий монастир, на пам'ять про коханого чоловіка. З тих пір, ніби, і зветься монастир Мотриним...

Може здатись дивним, але в наш час ця легенда, яка більше схожа на казку, знайшла наукове підтвердження.  Спеціалісти-гідрологи, які працювали в цій місцевості, виявили, що яр, в якому зараз знаходиться Свято-Онуфрієвське джерело (попід самим монастирем), є ніщо інше як старе русло річки Косарки, яка в ті літописні часи була судоходною. Косарка впадала в Тясмин, який на той час був правим основним рукавом Дніпра. Так що лодії  могли вільно заходити до самої фортеці. Саме так це було, чи трохи інакше, але з впевненістю можна сказати, що легенди на пустому місці не народжуються.

Недовго процвітала новостворена обитель, бо вже протоптали стежки на Русь ординські завойовники. Мотронинський монастир було спалено, а майже всі монахи загинули в боротьбі. Кілька століть лише одинокі подвижники переховувалися в печерах.

На козацьку добу припадає новий виток розвитку обителі. Гетьман П.Сагайдачний взяв монастир під свою опіку і обитель стає духовним центром Запоріжжя. В цей час монастир укріплюється, розбудовується. Саме в цей героїчний час прокопуються таємні підземні ходи, підземні церкви та схрони.

Холодний Яр попід землею з'єднується с Суботовим,Чигирином, іншими монастирями. Розповідають про підземні ходи, по яких вільно міг рухатись вершник на коні. В монастирі існував шпиталь для поранених і літніх запорожців. Траплялося, що козак приїздив сюди доживати віку, але, набравшись сили від цілющого монастирського джерела,знову повертався на Січ, щоб воювати з ворогами.

Під час визвольної війни під проводом Б.Хмельницького монастир знову опиняється в вихорі історичних подій. Мотронинські ченці допомагали козакам де порадою, а де і своєю міцною рукою. За це під час Руїни обитель не раз розплачувалась, попадаючи під шляхетські напади і руйнації. А під час оборони Чигирина 1677-1678рр. монастир остаточно було стерто з поверхні землі, тепер вже турками.

Але вже вдруге свята обитель відбудовується. І під час Коліївщини знову опиняється в горнилі боротьби за волю і долю. Саме ченці монастиря на чолі з ігуменом Мельхіседеком Значко-Яворським посвятили ножі гайдамакам в монастирському ставку, який з тих пір став зватися Гайдамацьким.

Нинішня кам'яна Троїцька церква збудована на місці старої дерев'яної, в якій вінчалися Богдан Хмельницький з Ганною Сомківною. Зважаючи на історію монастиря російська царська влада побоювалась нових хвиль спротиву з Холодного Яру і в 1911 році монастир було перетворено на жіночий. Незважаючи на це монастир активно включається в національно-визвольну боротьбу і стає центром Холодноярської республіки. Багато монахинь допомагали повстанцям, працюючи розвідницями і зв'язковими.

Майже 10 років скликав Мотрин дзвін борців за волю України. Совдепія, коли врешті-решт подолала повстанців, цього обителі не простила, і зруйнувала, на цей раз вже втретє... Але більшовикам не вдалося хоч би для чого пристосувати монастир і він багато років простояв пусткою, піддаючись руйнації. Якийсь час тут створили комуну, але більшовикам було незатишно у цьому ворожому для них лісі і комуна швидко розпалася. Пізніше були плани створити тут лепрозорій, але, на щастя, не склалося.

Запрошуємо відвідати знаменитий Мотонинський монастир разом з фірмою «Колокрай».