Мукачівський замок Паланок – одне із семи чудес України - справжня перлина. Його видно ще здалеку, коли під’їжджаєш до міста. Тут є нижній замок, середній, верхній, що височить на горі вулканічного походження на висоті 68 м, яку колись оточував рів, наповнений водою. Вздовж рову був зведений дубовий частокіл-паланок, звідси і назва замку. У 9-10 ст. на горі було невелике укріплення, а ось масштабна перебудова замку пов’язана з іменем подільського князя Федора Корятовича ( 1396-1414 рр.) та трансільванських князів Ракоці ( 17-18 ст.).
Коли австрійське військо намагалося взяти штурмом Мукачівський замок, маленький гарнізон з Ілоною Зріні (пам’ятник володарці фортеці та її синові Ференцу ІІ Ракоці на території замку) тримав його неприступним два роки й вісім місяців! Австрійці замінили чотирьох генералів, та змогли увійти у твердиню тільки завдяки підступу.
Ілона рано залишилася вдовою з двома дітьми, й коли їй було 39 років, у неї закохався трансильванський князь Імре Текелі, який очолив боротьбу проти австрійців. То нічого, що був молодший від неї на 14 років. Закохані таємно зустрічалися в сусідньому селі Чинадієвому…
Численні мальовничі дворики, замкові тераси, що будувались зверху вниз, система охорони, товщина мурів і глибина замкової криниці (75 метрів!) викликають захоплення, а безліч легенд відтворюють в уяві туристів середньовічні часи. Нині у замку розміщений історичний музей.
Легенда про замковий колодязь
У дворі замку Паланок є колодязь діаметром 5 м і глибиною 75 м. За легендою, будували його довгі роки полонені турки, тому що в замку не було води, а привозили її на волах у великих бочках здалеку. Тяжкою і виснажливою була праця, та води в колодязі не було. Князь Корятович, зажурений і зневірений, сказав, що дасть мішок золота тому, хто знайде воду. Раптом перед ним зявився маленький горбатий чоловік з пронизливими очима.
– Я знайду воду, - сказав він князю, - а ти готуй за три дні мішок золота.
Сказав і пірнув у колодязь ( то був сам нечистий). Вода й справді зявилась. Сидить князь та журиться, де золото взяти. Виручив князя його мудрий слуга.
- А чи казав горбань, якого розміу має бути мішок?
Тоді й вирішили пошити з волової шкіри маленький мішечок і покласти туди три золоті монети. Прийшов чорт через три дні за грішми, та побачивши, що його перехитрили, зі страшенним ревом, розлючений кинувся у колодязь. Кажуть, і донині чути з колодязя крики…
На території замку стоїть пам’ятник князю Корятовичу. Існує повіря: якщо доторкнутись до пальця князя, то будуть гроші і щастя.
