Оріль

Річка Оріль, або Орель, Єрель бере початок біля с. Єфремівки Харківської області. Є лівою притокою Дніпра - басейн Чорного моря. Тече також територією Полтавської і Дніпропетровської області.

В річці відбувається мінералізація води. На ділянці від села Радянського до села Могилева Дніпропетровської області річка змінила свою течію. У заплаві річки розташоване озеро за назвою Гряковий Лиман.

На берегах річок Орілі та Орчика виявлено поселення часів Київської Русі. Орель є літописною річкою Єрель і Угол. А з давньою руською назвою Орелі - Угол, дослідники пов'язують слов'янське плем'я уличів.

В регіоні існує багато легенд і одна з них про річку Оріль.

Жив колись на Рящанській горі Змій, який щороку забирав у неволю найкращу дівчину з навколишніх сіл. Одного року в тих краях поселилась родина, в якій було три сини-ковалі та красуня донька. Прийшла черга і до красуні йти до Змія. Не погодились з цим брати і вирішили боротися зі Змієм. Викували собі брати по важкому мечу і розпочали битву зі Змієм. Сили були не рівними, але любов до сестри надихала братам все сильніше й сильніше. Юнаки виграли битву. Знесилений Змій захотів пити і почвалав напитися до Дніпра. Брати запрягли змія в плуг і проорали за ним глибоку борозну. Визволені з полону дівчата заплакали від радощів і наповнили борозну численними дівочими слізьми. З тих пір і несе Оріль до Дніпра чисту як дівоча сльоза воду.

На одній ділянці річки Оріль на правому березі розташувалось село Старе Пекельне. Виникло воно у другій половині XVIII століття. Річка Оріль, болотяна місцевість, дощі - все це разом робило пересування по дорозі чистим пеклом. Можливо, з чиєїсь «легкої» руки (чого не скажеш спересердя, вибираючись із багнюки) і отримав хутір таку, не зовсім благозвучну, назву.