Острозька Біблія

Острозька Біблія. Острозьку Біблію вважають шедевром тодішнього друкарського мистецтва. Іван Федоров видав 1500 примірників - фантастичний на той час тираж. Проте в даний час офіційно налічується 250 примірників Острозької Біблії. Вони дбайливо зберігаються в 24 країнах світу. Над знаменитої книгою працював колектив учених, переконує мистецтвознавець Микола Бендюк. Вона вважалася зразковою протягом тривалого часу. Переконують, що в першої друкованої на теренах України Біблії, яка налічувала 1256 сторінок, не було жодної помилки. Над нею, найімовірніше, працювали чотири редактора. Вони, очевидно, були вихідцями з різних регіонів. Це помітно по граматичним стилям. У той же час в Острозькій Біблії використовували різні за розміром шрифти. А це свідчило про те, що вона була призначена як для церковного, так і приватного користування. Адже священнослужителям під час служб зручніше, коли шрифт великий. Водночас такої потреби немає, коли Святе Письмо читають вдома.

Час, коли створювали Острозьку Біблію, - період воєн на виживання. Тим більше це були прикордонні території. Рука князя Костянтина Острозького більше звикла тримати меч, а не книгу. І при цьому він витрачав колосальні кошти на відкриття навчальних закладів, друкарень, видання книг.

Біблія була надрукована в маєтку відомого українського магната та політичного діяча князя Василя Костянтина Острозького Острозі (тепер м. Острог Рівненської обл.) у спеціально організованій для випуску Біблії друкарні. Це останнє відоме видання Івана Федорова. Острозька Біблія належить до визначних зразків не тільки української, а і світової поліграфії ХVІ ст. За підрахунками книгознавців, книга містить 3 240 000 друкованих знаків.

Ілюстративне оформлення видання вирізняється стриманістю, продуманістю композиції, художнім смаком. Розпочинається із титульного аркуша у гравірованій рамці, на звороті титулу уміщено герб Василя-Костянтина Острозького, у кінці книги – друкарську марку Івана Федорова. Потекстових ілюстрацій немає, однак під час оформлення Біблії широко використовувалися традиційні для кириличних книг елементи декоративного оформлення - заставки, кінцівки, ініціали, чисельні композиції з виливних прикрас.

Автор – Тетяна Ільницька