У 1969 році, проголошеному за рішенням ЮНЕСКО Роком І.Котляревського, з нагоди 200-річного ювілею поета за акварельним ескізом Т.Г. Шевченка було відновлено меморіальний комплекс — садибу І.П. Котляревського. Затишний меморіальний комплекс у самому серці стародавньої Полтави складається з батьківської хати поета, повітки, комори та колодязя-журавля. При вході до будинку — погруддя І.П.Котляревського роботи народної художниці України Галини Кальченко (1971).
Будинок поета — типове українське помешкання XVIII — поч. XIX століть. Будівля містить п’ять невеличких покоїв: робочий кабінет письменника, вітальню, опочивальню, світлицю та кухню. За робочим столом завжди привітної садиби творилися «Енеїда», п’єси «Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник». Вздовж кабінету господаря та вітальні під самою стелею — автентичний сволок, на якому кирилицею вирізьблено: «Создася дом сей во имя отца и Святого Духа. Аминь. Року 1705 месяца Августа 1».
За спогадами сучасників І.П.Котляревського максимально точно відновлений інтер’єр будинку, де зберігаються меморіальні речі, нагороди письменника, рукописні сторінки творів, а також предмети дворянського побуту поч. XIX століття.
Музейною установою за домовленістю улаштовуються сюжетно-тематичні екскурсії «В гостях на Івановій горі»: театралізована вистава за участю Івана Котляревського, його літературних персонажів з пригощанням полтавськими галушками.
На території колишнього міського цвинтаря, обабіч Кобеляцького чумацького шляху (нині — вул. Фрунзе) — могила поета 1838 року (парк ім. І. Котляревського).
Могила поета, його садиба на Соборному майдані занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України в статусі пам’ятки національного значення.