Рукомишські печери

Рукомишські печери

На південній околиці Рукомиша підносяться ефектні 20-метрові травертинові скелі - безумовно, головна визначна пам'ятка краю та обов'язковий пункт всіх туристичних маршрутів по Тернопільській області. Сірі химерні вапнякові нагромадження, обрамлені акуратним вигином ріки, створюють дивно мальовничий пейзаж. Ідилію доповнюють мініатюрні водоспади, тонкими струменями спадаючі зі скель струмка. У скелях Рукомиша збереглися дві невеликі печери, обжиті людьми ще в давні часи

За розповідями старожилів величні скелі стали притулком для жителів Рукомиша під час Другої Світової війни. Вони стверджують, що в тій частині, де нібито знаходиться фундамент церкви Бориса і Гліба, Рукомишські скелі відбивали смертоносні ворожі снаряди.

Культовий комплекс в с. Рукомиш виник навколо печерного храму Гробу Господнього, заснованого в XIII ст. київськими монахами, які прийшли сюди після розорення Києво-Печерської лаври. Основою для храму стала природна печера в травертинові скелі, яка була додатково розширена. Поруч з храмом є кілька менших гротів-келій, вирубаних у скелі вручну. Пізніше монахи переселилися в Бучач, де заснували новий монастир, а в Рукомиші залишилося тільки кілька старців.

У 1768 році біля підніжжя скелі була споруджена Онуфріївська церква. У ній зберігається унікальна дерев'яна скульптура Св. Онуфрія роботи видатного скульптора І. Пінзеля, виявлена ??тут випадково. У комплекс також входить басейн для освячення води та Хрещений шлях з декількома каплицями.

Рукомишські скелі стали свідками багатьох важливих історичних подій і чудес, пояснення яким до цих пір не знайдено. Втім, всі розповіді про цнотливу красу і чудову енергетику цих місць - всього лише бліде відображення того, що можна побачити на власні очі, відвідавши село Рукомиш на Тернопільщині.