Ви ще не авторизовані
|
kolokray.tour@gmail.com kolokray@ukr.net (050) 33 44 900 (067) 240 32 09 (067) 323 55 77 |
|
Сатанів. Млин. За якусь півсотню метрів від міської брами Сатанова стоїть найсправжнісінький старовинний водяний млин. До того ж діючий! А це, у наші часи, вже само по собі дивовижа.
За головного на млині Володимир Чорний – молодик. Рідкісної професії водяного мельника він навчався на цьому ж таки млині, бо навчальних закладів де вчать такому в Україні немає.
Збіжжя на млин везуть з усіх навколишніх сіл і навіть з-за Збруча з Тернопільської області. Мельник розповів про конкурентів: « За двадцять метрів, на сусідньому рукаві Збруча з «польської» сторони теж водяний млин стоїть. Та на початку 90-х його на електрику перевели. Тоді воно дешеве було. А потім електрика подорожчала. Молоти стало дорого. А за ті роки, коли турбіни не працювали їх так мулом затягло, що й не відкопаєш. Тож западенський млин вже років п'ять, як не працює...»
До початку 60-х років млин мав австрійське устаткування. Воно давало таку тонку муку, що вона йшла лише на експорт, а в Сатанові її не було. А потім устаткування кудись вивезли, і замість нього поставили радянське.
В одній з кімнат млина стоять залишки чималого електрогенератора та майже ціла щитова - з датчиками, рубильниками та малюнком страшнуватого черепа з блискавкою. У повоєнні роки тут ще була й електростанція, що забезпечувала жителів струмом: «на кожну хату дозволялася лише одна лампочка» - пояснює мельник.