Шарівка – палац Кьоніга

Село Шарівка засноване у 1700 році осавулом Охтирського козацького полку Матвієм Шарієм (звідси і назва). Хутір почав розростатись. Вже через кілька років у Шарівці стояло понад 100 дворів і церква.

Панський будинок родини Ольховських з’явився у Шарівці на початку 19 ст. Пізніше маєток був програний у карти та переданий братам Гебенштрейнам. Вже у 1869 р. в Шарівці були винокурня, паровий млин, палац і пейзажний парк.  Але свого розквіту він досяг наприкінці 19 - на початку 20 століть, перебуваючи у власності цукрового магната - Леопольда Кьоніга. Він розпочинав бізнес в Петербурзі, а пізніше побудував цукровий завод біля Шарівки і придбав садибу.

Кьоніг значно розширив будівлю садиби, перетворивши її у справжній палац в модному на 19 ст. стилі неоготики, що нагадує скоріще замки західної Європи. Навіть головний вхід із сторожкою викликає зацікавлення.

Фасади палацу виконані з використанням романо-готичних форм архітектури. Перед входом до палацу спускались сходи трьома терасами до фонтану, а далі спуск до ставка, через який перекинуто кам’яний місток. В середині палацу-замку збереглось кілька залів. Привертає увагу прекрасна ліпнина і розписи в Блакитній залі і бібліотека, що повністю обшита деревиною з місцевих дубів. Велика увага також приділялася парку, що плавно переходив у ліс, оранжереям для тропічних рослин та другорядним приміщенням для робітників. Парк при садибі опрацював садівник Георг Куфальдт - творець парку Кадріорг у м. Таллінн.

От тільки гарним краєвидам парку, на думку Леопольда Кьоніга, заважали сільські хати. Цукрозаводчик вирішив, що краса потребує жертв. Він викупив землі на Південному Уралі, наказав переселити туди селян, а хати - спалити. І зараз у Башкирії є населений пункт Шарівка. Там і досі можна почути українську мову. Але все-таки більшість з виселених селян пішки або хто як міг повернулись назад і заснували нову Шарівку, на іншому березі Мерчика.

Треба сказати, що стан палацу і парку на сьогодні сумний. Зараз в палаці діє туберкульозний санаторій, заходити в нього небезпечно. Хоча останнім часом потроху йдуть реставраційні роботи, ходять чутки про перенесення санаторію в інше місце і перетворення палацу на музей. Будемо сподіватись, що ці плани будуть хоча б частково реалізовані.