Шпиків — селище міського типу Тульчинського району Вінницької області. Одне з наймальовничіших селищ міського типу Вінницької області. Станом на 1984 рік тут проживало 4400 мешканців, а на 2001 рік 3761 мешканців. У Шпикові є цукроварня, побудована архітектором Владиславом Городецьким, асфальтовий, цегляний, деревообробний заводи. Неподалік є молокозавод. На території Шпикова знаходиться школа, селищна рада, поштове відділення, клуб. У Шпикові є дев'ять ставків.
Вперше Шпиків згадується в документах, датованих XVI століттям і пов'язане з періодом Польсько-Литовської доби. Шпиків раніше мав значну єврейську громаду, в якій в 1900 році налічувалося 1875 осіб. Під час Прутського походу (1711) у Шпикові зупинявся російський цар Петро І, про що писав О.Пушкін в «Історії Петра».
1760 р. магнатами Свейковськими в поселенні був побудований присадкуватий замок-палац, цукровий завод (1844) Шпиків був власністю Потоцьких. Потім через Октавію - доньку Щасного Потоцького, Шпиків став власністю роду Свейковських. Онук Октавії у 1865 р продав Шпиків камер-юнкеру Балашову. Замок палац був побудований за часи Щенсного. За рахунок місцевого рельєфу замок мав один та два поверхи. Всі будівлі що виходять у двір замку мають один поверх, окрім надбрамної вежі. Над вежею колись височів шпиль. По стороні що виходить до озера, всередині пусті закинуті приміщення. Неподалік від замку будівля в еклектичному стилі - будинок керуючого маєтком, зведений за проектом В. Городецького.