Нині з ансамблю монастиря залишився собор неоруського стилю з використанням форм російської архітектури XVII століття. Споруджений із цегли кубічний, з декоративними «главками». До бічної східної частини притулюються бокові приміщення до ніфу з півночі та півдня невеликі добудови – «приділи», до західної частини – триярусна дзвіниця, увінчана шатром. Характерний він системою напівциркульних і хрестових зведень.
В інтер’єрі собору – настінний живопис початку ХІХ століття у стилі розписів Володимирського (в Києві) cобору. Розпис покриває зовнішні стіни цієї культової споруди, що є своєрідністю її архітектури.