Вход
kolokray.tour@gmail.com
kolokray@ukr.net
(050) 33 44 900
(067) 240 32 09
(067) 323 55 77
  • Екскурсії по Києву
  • Тури по Україні
      • Середнє Подніпров’я
      • Поділля
      • Сіверщина
      • Полтавщина
      • Запорізький край
      • Волинь
      • Галичина
      • Закарпаття
      • Буковина
      • Причорноморя
      • Крим
      • Слобожанщина
  • Активний туризм
  • Тури за кордон
  • Визначні місця

Томашівка. Палац Хоєцьких

Томашівка. Маєток Хоєцких  - «Малий Ермітаж» у великому звіринці. Скульптури левів  і страусів, храми і каплиці, алеї і квіткові клумби, кріпосні стіни і башти, клітки з птицями і фрески з біблійськими мотивами – в околицях Києва не знайдеться більш незвичайної обителі, ніж Ризоположницький чоловічий монастир. Він знаходиться на пагорбі над річкою Ірпінь, і вже 13 років діє в колишній садибі поміщиків Хоєцьких, біля села Томашівка Фастівського району.

За старих часів це село належало церкві: спочатку київським православним митрополитам, потім – теж київським митрополитам, але вже католицьким. В кінці 18 століття, після розділу Польщі, Катерина ІІ вилучила землі і дарувала їх князеві Олексію Долгорукому. Він у свою чергу продав їх шляхтичу Яну Непомуцкому Хоєцкому, депутатові польського Сейму. Десь з цієї миті історія Томашівки починається по-справжньому. Взагалі, за 100 років Хоєцькі звели на берегах річки Ірпінь декілька садиб і костел в селі Дідівщина. Але центральна будова їх ансамблю – палац в Томашівці, що з часом став монастирем. Проектував його відомий того часу архітектор Валеріан Куликовський. Розкішну модерністську будівлю садиби називали «Малим Ермітажем». До речі, архітектор палацу в Томашівці то й же Валеріан Куликовський також спроектував будівлю вокзалу в Козятині.

У радянські часи маєток передали місцевому колгоспу. До 2000 року, коли будівлю вирішили передати церкві, вона була напівзруйнована. Ченці взялися відреставрувати пам'ятник архітектури, але по ходу робіт побудували щось більше – «рай на землі». На палац поставили православний хрест, стіни залів розписали недоладними фресками, довкола монастиря розбили парк. У нім – клумби, безконечні стежини, альтанки для відпочинку, скульптурні композиції на релігійні сюжети. Тут же можна зустріти павичів і страусів, що прогулюються не боячись людей.

«Знаходячись на території монастиря, слід поводитися з належним благочестям», повідомляє табличка біля входу. На світську мову запобігання переводиться приблизно так: нічого не можна – від фотографування до коротких спідниць. Але якщо поводитися пристойно і не порушувати спокій обителі - як мінімум на фотоапарат тут закриють очі. Птиці на фотоспалахи не реагують – давно звиклися. 

Автор: Дмитро Слинько.