Володимир-Волинський. Свято-Успенський собор

Успенський собор у Володимирі-Волинському - єдиний пам'ятник давньоруського зодчества, що дійшов до наших днів. Розташований на пагорбі поруч із древніми міськими валами. Разом з єпископським будинком і дзвінницею становить своєрідний комплекс так званого "замочка" - укріпленої резиденції волинських єпископів.

Побудований за бажанням кн. Володимира, а пізніше великого Київського князя Мстислава Ізяславича придніпровськими майстрами. Його конструкції, техніка кладки й архітектурних форм близькі до архітектури Кирилівської церкви в Києві та інших будівель цього типу.

Це єдина пам'ятка архітектури домонгольського періоду, що збереглася на території Волині. В його стінах приймали князівство 17 князів України-Русі. Саме Свято-Успенський собор вказується, як одне з можливих місць   поховання батька Данила Галицького - одного з найхоробріших руських князів, що об’єднав Волинь та Галичину, Романа  Мстиславовича. Відвідавши Мстиславів храм, можна вгамувати не лише духовну спрагу, поруч у парку "Слов'янський" ось уже понад 1000 років б'є животворне цілюще джерело.

Протягом усієї своєї історії пам'ятник багаторазово горів і відновлювався. У 1753 р. до західного фасаду прибудований великий двоповерховий портик, зроблений фронтон, частину древніх вікон закладено, інші розтісані, прорубані нові. У середині XVIII ст. з південної сторони апсиди прибудовані двоповерхові келії. В другу половину XVIII ст. проводилися подальші перебудови собору. Пам'ятник довго перебував у запустінні, використовувався як "казенний магазин" (склад) і поступово руйнувався. У ХІХ ст.  відбувалися численні ремонти - 1803, 1804, 1808, 1818, 1819 р. Однак у 1829 р. храм зовсім перетворюється в руїни - обвалилися залишки зводів і купол. У 1896 р. професор А.В.Прахов проводить археологічні дослідження залишків собору. Храм обміряний, зарисовані фасади, розрізи, розкриті фрески. У 1896 р. прийнятий проект реставрації спорудження (архітектор Г.И.Котів).

У 1896-1900 р. собор відновлюють у формах ХІІ ст.

Будинок із дзвінницею, 1494 р. Кам'яний, побудований на місці дерев'яного. Реставрований у 1969-1971 р.

Стіни з воротами, XVII ст. Комплекс оточений цегельними стінами. Головний вхід - масивні двоярусні ворота. Другий вхід - невелика хвіртка із північного заходу.