Воронцовський палац став одним з головних прикрас Криму. Він знаходиться в курортному місті Алупка біля підніжжя гори Ай-Петрі. Палац був побудований в період 1828-1848 рр. як кримська резиденція генерал-губернатора Новоросійського краю графа Михайла Семеновича Воронцова.
Перший архітектурний проект - в суворому класичному стилі - належав одеському архітекторові Франческо Боффо та англійському архітектору Томасу Харрісону. Проект почав втілюватися в життя в січні 1829 року. Згідно початкового проекту, були проведені підготовчі роботи, а також зведені фундамент і перша кладка портальної ніші центрального корпусу.
Проте у червні 1831 року Воронцов призупинив роботи зі зведення палацу. Перебуваючи в Англії, граф, під впливом оточуючої архітектури і нових віянь у західноєвропейському зодчестві, переглядає проект зведення палацу в Алупці. У пошуку нового архітектора палацу Воронцов зупиняє свій вибір на англійці Едуарді Блорі, який у якості основного архітектора палацу в Алупці зміг втілити в життя ідеї класичної замкової архітектури Великобританії з елементами розкоші палаців Індії.
Палац складається з п’яти корпусів. Сама будівля двоповерхова, перший поверх представлений 9-ма парадними залами: коридором біля входу, кабінетом, вітальнею, ситцевою кімнатою, блакитною вітальнею, зимовим садом, парадною столовою, кімнатою для більярду та іншими. На півдні розташовані парадні сходи, по обох боках яких розміщені 6 фігур левів.
Навколо палацу розкинулись величезні парки площею біля 40 гектарів з алеями, що вільно переплітаються, маленькими водоспадами, трьома озерами та екзотичними деревами. Палацовий парк розділений на Верхній і Нижній. Верхній парк вражає уяву відвідувачів природними кам'яними монументами і дзеркальними ставками. В озерах можна побачити лебедів. Безпосередньо поблизу палацу - сади кипарисів та магнолій. Вартість всього комплексу склала 9 мільйонів карбованців сріблом.
До 1917 р. палац знаходився у володінні сім‘ї Воронцових. Після встановлення в Криму радянської влади (16 листопада 1920 р.) палац був націоналізований. А на початку 1921 р., після телеграми В. І. Леніна, палац придбав статус музею, де крім власних експонатів були розташовані експонати з націоналізованих садиб Романових, Юсупових і Строганових.
Під час Другої світової війни в період окупації з музею було вивезено 537 творів художників і графіків, а так само інші цінні експонати, велика частина з яких так і не була повернена музею. Сама будівля музею уціліла лише дивом, завдяки стрімкому наступу Приморської армії і Ялтинського партизанського загону.
З 4 по 11 лютого 1945 р. під час Ялтинської мирної конференції в будівлі палацу розміщувалася англійська делегація на чолі з Уінстоном Черчилем. Під час конференції в парадній їдальні палацу проводилися попередні переговори між міністрами закордонних справ країн-учасниць. А 8 лютого 1945 р. було прийнято рішення про число країн-учасниць установчої конференції Організації Об‘єднаних Націй, час і місце її скликання.
З 1956 р. і по сьогодні двері музею Воронцовського палацу знову відкриті для відвідувачів. Зараз для публічного огляду відкриті центральний, гостьовий, столовий і бібліотечний корпуси, де демонструються колекції меблів, посуду, живопису та книжок.