Сьогодні заповідник «Асканія-Нова» є візитною карткою Херсонщини для всього світу. А починалося все із захоплення гімназиста Фрідріха - розведення місцевих пташок у вольєрах, які подарував десятирічному хлопчикові батько. Трохи згодом, відвідавши десятки зоопарків і ботанічних садів світу, Фрідріх Фальц-Фейн переймав найновітніші технології з розведення тварин, запрошував до співпраці провідних вчених із селекції домашніх тварин, акліматизації й розведення рідкісних видів. Невдовзі його зоопарк стає третім у Європі приватним звіринцем після лондонського та амстердамського: наприкінці ХІХ ст. він налічував 208 видів птахів і 52 видів копитних - мешканців відкритих просторів Євразії, Африки, Америки та Австралії. Свою колекцію Фрідріх Фальц-Фейн збирав протягом 42 років, щорічно поповнюючи її видовий склад аж до 1916 року.
Історія Асканії починається в 1828 році, коли німецькі колоністи, направлені графом Фердінандом Ангальт-Кеттенським, прийшли освоювати таврійські степи. Асканія - назва маєтку Фердінанда в Саксонії. До 1834 року Асканія-Нова називалась Новий Кеттен. У 1856 Фальц-Фейни викупили Асканію-Нову в роду Ангальтів. Фрідріх Фальц-Фейн першим у світі запровадив модель природного резервату, яка пізніше, в 1972 році, була визнана ЮНЕСКО як типова структура біосферного заповідника. Завдяки Ф. Фальц-Фейну Україна отримала основу сучасного біосферного заповідника, подібних якому немає в Європі.
Створивши зоопарк, Фрідріх Фальц-Фейн з 1887 по 1892 рік закладає дендрологічний парк на штучному зрошуванні, а в 1898 році заповідає ділянку типчаково-ковилового степу на вічні часи. Ні війни, ні революції, ні могутня хода соціалістичних перетворень і «перемог» над природою не змогли зламати природоохоронний дух, закладений засновником. У 1919 році заповідник був націоналізований.
Сучасна його площа складає 33,3 тисячі гектарів, включає заповідний степ (ядро), буферну зону і зону типового землекористування. Він по праву є старим степовим Біосферним заповідником планети і найкрупнішим серед європейських степових заповідних територій. Біологічна різноманітність степових екосистем налічує більше 500 видів вищих рослин і більше 3000 видів тварин. Багато видів, зниклих за останні два сторіччя на величезних просторах колишніх степів Євразії, тут продовжують існувати як звичайні: ковила - українська, Лессинга, волосиста, тюльпани скіфський і Шренка, белльовалія сармат, лук Регеля, волошка Талієва, зіркоплідник частуховидний та інші. Поряд з корінними жителями степової фауни непогано відчувають себе представники Азії, Африки і Австралії - зебри, лані, антилопи, буйволи, бізони, фламінго, страуси. А про древню історію половецького степу нагадують кам'яні баби.
У заповіднику Асканія-Нова вперше в світі стали розводити в неволі диких коней Пржевальського, що сприяло збереженню цього виду на планеті. Нині в заповіднику проживає однин з найбільших табунів коней Пржевальського в світі.
Племінник фундатора заповідника німецький барон Едуард Фальц-Фейн досі підтримує і розвиває природний парк. Це стало справою всього його життя, він підтримує зв’язок із заповідником, а деякий час тому звів тут пам’ятник своєму відомому родичу. Барон Едуард Фальц-Фейн вже відсвяткував ювілей у 100 років.