Орест Скоп - Козак Мамай

Козак Мамай. Українські народні картини із зображенням козака, що сидить із бандурою, схрестивши ноги («по-турецьки»), стали своєрідною візитівкою нашої національної культури. Дослідники й досі не можуть дійти згоди щодо того, як виник цей образ у народній свідомості? Чому традиційне зображення запорожця почали називати Мамаєм, адже відомо, що з цим ім’ям його поєднували не завжди. Так, деякі вчені пов’язують цей образ із постаттю золотоординського полководця Мамая, який був розбитий під час Куликовської битви 1380 року. Водночас слово «мамай» могло вживатись як загальна, а не власна назва. Був час коли так   іменували людей, які вели кочовий спосіб життя в українських степах. Крім того, «мамаями» називали кам’яні статуї, які ще й досі можна зустріти там. Із часом це слово стало синонімом «козака», «гайдамаки», «розбишаки»... Врешті-решт образ козака Мамая поєднав у собі чимало різноманітних контекстів. Тема козака Мамая постійно присутня в українському культурному просторі - до неї апелюють музиканти, кінорежисери й художники. Одним із найбільш яскравих прикладів такого звертання є картини відомого львівського художника Ореста Скопа. Ще з 1980-х він працює над циклом (300 робіт про козака Мамая, кожна з яких присвячена пам’яті одного з кобзарів, розстріляних 1934 року радянською владою).

Днями в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського в Києві художник представив свій альбом «Козак Мамай». У виданні можна побачити динаміку поглядів Ореста Скопа на легендарний образ.

- Дуже хотілося зібрати всі репродукції в одному виданні, - каже  Орест Скоп. - На жаль, зробити це  було непросто - деякі ранні роботи збереглися лише у вигляді старих і не дуже якісних фотографій. Сподіваюся, з часом, коли будуть написані усі 300 картин, видати й другий том цього альбому. У ньому, крім самих репродукцій, будуть ще й пояснення до них, бо кожна картина тут має своє значення...

Видання альбому художник присвятив 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, в творчості якого, до речі, також зустрічається образ козака Мамая.

Кожний окремий твір із його серії про козака Мамая - мистецьке явище (зі своєї архітектонікою та ідейно-тематичною спрямованістю). Вражає творча фантазія Ореста - на його картинах Мамай завжди особливий, зі своїм характером, і жоден із них не повторюється! Здавалося б, фактура кожного образу традиційна, всі елементи народних картин про козака Мамая збережено - люлька, кінь, шабля тощо. Але в кожному малюнку вони відіграють іншу роль, створюючи гармонійну композицію. Присутні в полотнах Ореста Скопа й елементи українського бароко, які художник використовує у свій особливий творчий спосіб. Гадаю, йому вдалося передати в художньому образі Україну й розкрити себе як національного художника. Козак Мамай Ореста Скопа - це унікальний випадок, коли митець надав неймовірного творчого розвитку класичній темі й індивідуалізував її за допомогою свого таланту.

Вражає, як йому вдається зберігати своє неповторне обличчя водночас перебуваючи в загальноєвропейському контексті.

Автор - Роман Гривінський