Основним заняттям селян було землеробство і базарна торгівля продуктами скотарства, ковальськими та гончарськими виробами, а також продажею курячих яєць, які вивозили з Озаринець навіть за кордон. Майже всі ремесла були зосередженні в руках місцевих євреїв. Село було розміщене на торговому шляху, який пролягав лівим берегом Дністра. Від Бару він ішов вздовж р. Немійки до Лучинчика, Борщівець, Озаринець, далі до Могилева-Подільського і на південь України.
Цей торговий шлях був дуже неспокійний і небезпечний, адже зовсім поруч, на правому березі Дністра тягнувся не тільки торговий, але й грабіжницький війсковий Волошський шлях. Саме з нього робили спустошливі набіги турецькі війська на Подільські землі. Круті, зарослі лісом, місцями, обривисто звисаючими до води кам'яними схилами берега р. Немійки, були надійним захистом для місцевих жителів від грабіжників.
Саме тут, на крутім правім березі р. Немійки, в 1657 році була збудованна кам'янна Озаринецька фортеця. В 1690 році, під час спустошливого набігу турецьких військ, Озаринецька фортеця була зруйнованна і тільки після вигнання їх з Поділля, в 1699 году - відбудованна знову.
За свідченням Антоновича, фортеця була побудована козаками під керівництвом Могилівського полковника Остапа Гоголя, предка відомого письменника М.В. Гоголя. По другим свідченням - під керівництвом Івана Богуна. План Озаринецької фортеці був прямокутним. В центральній частині південної стіни, де був в'їзд в фортецю, ще донині стоять мури двоповерхового будинку нижнього яруса надбрамної башні. В північно-західній частині фортеці, вже майже не видно, є фундамент восьмигранної башні, яка всередині була кругла. З північного сходу знаходилась башня, від якої осталися склепіння і льохи. Вся площа фортеці була обнесена кам'яними стінами, з східної і північної сторін вздовж стін були муровані будинки. Під східним будинком знаходились льохи. Східний зовнішній мур підпирали контрфорси. В західному мурі були ще амбразури.
На північ від фортеці був ще один двір, такий же по площі, але стіни були нижчі і вужчі. На місці Озаринецької фортеці є підземні ходи, в яких знаходили стародавню зброю, монети часів римського імператора Трояна. Старожили розказують, що підземні ходи вели від фортеці вниз під річку і вверх до сучасного базарного майдану. До жалю, час і люди не пожаліли будови фортеці У Куліварському яру був козацький цвинтар, де ще досі є залишки кам'яних хрестів з написами.
За свідченнями старожилів, одночасно з фортецею, козаками полковника Остапа Гоголя, був збудованний водяний млин (діючий до цього часу !), який стоїть вище рівня р. Немійки. Параллельно руслу річки, був збудований підвідний канал (Млинівка) по якому потік води тече на колесо млина.